Фото: Іван Захаренко | Київ. 14 травня 2022 р. | Мешканка квартири №13.
— Коли росіяни увійшли, вони під дулом пістолета вигнали чоловіків, жінок та дітей з їхніх будинків та чотири тижні тримали у підвалі місцевої школи. Близько 130 людей мали виживати в кімнаті площею приблизно 65 квадратних метрів. Серед полонених було близько 40 або 50 дітей, включаючи немовлят. Найменшому з них було лише два місяці. У приміщенні майже не було місця. Ми жили сидячи. Ми спали сидячи. Не те, щоб ми взагалі спали. Це було неможливо. Навколо падала величезна кількість снарядів. Це було нестерпно. Коли люди вмирали, ми не могли винести їхні тіла на вулицю. Російські солдати не дозволяли часто виносити тіла. А через постійні бої зовні — мінометні обстріли, вибухи та перестрілки — це було ще й небезпечно. Люди, зокрема діти, жили серед трупів годинами, а іноді й днями.
